Держава витрачає мільйони на підтримку експорту — але 96% опитаних підприємців ухвалюють рішення без неї

Дослідження готовності українського бізнесу до експорту показало: головна проблема — не митниця і не бюрократія, а інформаційний вакуум. Кожен п’ятий активний експортер вийшов на зовнішні ринки вже після 24 лютого 2022 року. Але 58% підприємців, які досі не експортують, кажуть просто: не знаємо, з чого почати. 

Такі дані отримано в межах першого системного дослідження драйверів і барʼєрів експорту українських виробників, ініційованого Prosto Export by Netpeak, Nazovni та Dive & Discovery Research.

Методологія дослідження

Дослідження тривало з вересня 2025 по січень 2026 року. Методом CAWI (онлайн-анкетування) було *опитано 335 власників українського бізнесу від мікропідприємців до великих компаній. Середня тривалість інтерв’ю склала 20 хвилин. Географія — вся Україна.

*оскільки опитування проведено з використанням неймовірнісної онлайн-вибірки, класична статистична похибка вибірки не може бути визначена строго. Водночас за умови простого випадкового відбору для вибірки такого обсягу максимальна теоретична похибка становила б ±5,4% при 95% довірчій ймовірності. Отримані результати слід інтерпретувати як опис відповідей опитаних респондентів та індикативних тенденцій, а не як точні параметри генеральної сукупності. 

За розміром вибірка розподілилась так

За статусом щодо експорту: 

• 37% активно експортують
• 22% — на стадії пробного експорту
• 10% — у фазі підготовки
• 21% планують вихід за кордон
• 9% не мають таких планів взагалі

5 незручних висновків з дослідження про український експорт

1. Страхи початківців й проблеми досвідчених — це два різні аспекти.

Ті, хто тільки планує вихід на зовнішні ринки, найбільше бояться бюрократії, митного оформлення та юридичних питань. Але ті, хто вже експортує, кажуть: найболючіше — маркетинг і просування на іноземних ринках, пошук клієнтів та партнерів, а також ризики, пов’язані з воєнним станом. Тобто новачки витрачають сили на страхи, з якими насправді справляються, натомість недооцінюють те, що справді коштує часу та грошей.

2. 58% тих, хто не експортує, просто не знають, з чого почати.

Серед підприємців, які не планують або не можуть виходити на зовнішні ринки, 58% зазначили: «не знаємо, з чого почати», ще 42% — «боїмося ризиків». Топ-причина відмови від експорту — відсутність іноземних запитів (45%), незнання закордонного законодавства (40%) і брак часу (35%). Тобто для більшості це не реальний бар’єр, а інформаційна порожнеча.

3. Мікробізнес і великий бізнес виходять на ринки через принципово різні канали.

71% мікробізнесів, що експортують, продають через міжнародні маркетплейси (Etsy, eBay, Amazon). Для великого бізнесу головний канал — прямі B2B-поставки (81%) і дистриб’ютори (67%). При цьому Etsy є беззаперечним лідером серед маркетплейсів: його використовують 86% тих, хто торгує на платформах. Для порівняння: eBay — 38%, Amazon — лише 18%.

4.Інституційна підтримка програє особистим зв’язкам.

Присутність родичів або знайомих за кордоном як мотив назвали 10% тих, хто планує експорт. Тоді як гранти та кредити згадали лише 1%, а урядові програми — 3%. Держава витрачає ресурси на інструменти, які бізнес або не знає, або не вважає корисними. Натомість найпотужнішим «інститутом підтримки експорту» залишається особиста довіра і людські зв’язки.

5. Кожен п’ятий почав експортувати вже після 24 лютого 2022 року.

18% активних або пробних експортерів розпочали діяльність за кордоном лише після початку повномасштабного вторгнення. Серед тих, хто експортує давно, 17% суттєво наростили обсяги (понад 30%), і ще 18% — помірно. Тобто війна виступила не тільки як деструктор, а й як реальний каталізатор для виходу на нові ринки.

“Ми очікували, що підприємці скаржитимуться на складну документацію або митницю. Але коли почали дивитися на дані в розрізі «хто планує» і «хто вже робить» — побачили принципово різні картини. Ті, хто бояться бюрократії, ще не знають, що насправді це — вирішувано. А от маркетинг на чужому ринку — це виклик, який залишається навіть після п’яти років роботи. Ще один факт, який мене вразив — і якому ми, чесно кажучи, не раді — це повна неефективність державної підтримки в очах самого бізнесу. Менш ніж 4% серед мотивів виходу. Це не означає, що програм немає. Це означає, що вони або не доходять до тих, кому потрібні, або приходять не в той момент, або сформульовані так, що бізнес їх не бачить як розв’язання своїх конкретних проблем.”, — додає Олександр Власенко, CEO at Prosto Export, Netpeak.

За підсумками дослідження організатори планують перетворити зібрані дані на практичні інструменти: карту бар’єрів у розрізі галузей, чеклисти для різних сценаріїв виходу на зовнішні ринки та пілотні програми для найперспективніших напрямків. Окремо — рекомендації для державних органів: якщо інституційна підтримка не доходить до 96% підприємців, які приймають рішення про експорт, це не проблема окремих програм, а системний збій, який потребує спільного вирішення.

Повна версія дослідження доступна: лінк.

Довідка

PROSTO EXPORT by Netpeak — ініціатива української маркетингової агенції Netpeak для системної підтримки виходу бізнесу на міжнародні ринки. Платформа допомагає від оцінки експортного потенціалу до запуску продажів за кордоном через структурований підхід: аналіз ринків, планування стратегій, надання інструментів, супровід та з’єднання з потрібними партнерами.

NAZOVNI — міжнародна платформа, призначена для надання сприяння українським експортерам у виході на зовнішні ринки через інструменти економічної дипломатії та мережу партнерських організацій.

Dive & Discovery Research — дослідницька команда, яка проводить кількісні маркетингові та соціологічні дослідження в Україні та за кордоном.